| Водонапірні башти |
|
|
|
|
Водонапірні башти використовують найчастіше для зберігання регулювальних і пожежних запасів води. Їх розташовують у місці з найвищою позначкою якнайближче до мережі та найбільших водоспоживачів, а також до районів мережі, які потребують більших вільних напорів. Доцільно розміщувати їх у центрі територій, які обслуговуються у годину максимального водоспоживання з мережі. Розташування башти має бути таким, щоб можна було організувати зону санітарної охорони радіусом І5 м. У складних випадках розташування башти встановлюють на основі техніко-економічних розрахунків, пов'язаних із розрахунком мережі, башти, напору насосів II підняття.
Рис 3.1.Схема водонапірної башти: До будівельних елементів належать фундамент і підвальне приміщення, підтримуюча конструкція (стовбур), бак або резервуар, шатро, драбини. Монтажні елементи — це система трубопроводів, арматура, допоміжні монтажні деталі. Воду подають у бак трубопроводом 1, а забирають з нього трубами 4 і 7. Верхній зріз труби 7 встановлюють на рівні верху 10-хвилинного пожежного запасу (позначка z2). Отже, у звичайних умовах рівень води в баці то піднімається до максимальної позначки z1 з наповненням бака, то знижується знову до позначки z2 при відбиранні води з башти. Об'єм води між позначками z1 і z2 є регулювальним запасом. Об'єм води між позначкою z2 і позначкою z3—це пожежний запас. Його можна забрати лише у разі пожежі відкриттям засувки на трубі 6 (у звичайних умовах ця засувка завжди закрита). Якщо бак переповнюється, то залишки води стікають трубами 11 і 13 у каналізацію, у знижене місце поблизу башти або, у крайньому разі, на вимощення біля башти. Періодично бак башти треба звільняти від води. Для цього закривають засувку на трубопроводі 1 , відкривають засувку на трубопроводі 12 і скидають воду з башти, після чого бак миють та дезинфікують. Щоб бак і труби не руйнувалися внаслідок температурних деформацій на трубах 4 і 13 обов’язково встановлюють компенсатори. |



