Djura.com.ua

Схема водопостачання являє собою певну сукупність водопровідних споруд, послідовно розташованих на місцевості.
Принципові схеми водопостачання при використанні поверхневих та підземних вод наведені на рис. 1.1 і рис.1.2.

Рис.1.1. Схема водопостачання при використанні підземних вод:
1 – експлуатаційний водоносний пласт; 2 – водозабірна свердловина; 3 – насосна  станція І підняття, 4 – станція поліпшення якості води;  5 – резервуари чистої води; 6 – насосна станція ІІ підняття; 7 – напірні водоводи; 8 – водонапірна башта; 9 – водопровідна мережа; 10 – об’єкт водопостачання.

Спорудою для забору підземних міжпластових вод (рис.1.1) є, як правило, водозабірна свердловина 2. Вода з свердловин забираться заглибними електронасосами насосної станції І підняття 3 і подається на установки станції поліпшення якості води (обробка води підземних джерел, призначеної для господарсько-питного споживання, звичайно зводиться до кондиціювання її іонного складу - доведення вмісту розчинених у воді речовин до норм, зазначених державним стандартом: знезалізнення, зм'якшення, знефторення, фторування, дегазація і т.д. та знезаражування – усунення з води хвороботворних та інших бактерій).

Оброблена вода під залишковим напором насосів І підняття надходить в резервуари чистої води 5 (РЧВ), в яких крім змінного об'єму, утвореного при узгодженні режимів роботи насосних станцій І і ІІ піднятгя, зберігаються ще деякі об'єми води, зокрема, недоторканий пожежний запас. З РЧВ вода, забирається насосами ІІ підняття і подається по напірним водоводам 7 у водонапірну башту 8 (вона призначена для підтримування необхідних напорів у водопровідній мережі і зберігання об'ємів води: змінного, що узгоджує, режими водоспоживання з мережі та подачі насосів ІІ підняття, та недоторканого пожежного запасу, розрахованого на 10 хвилин гасіння пожежі) і водопровідну мережу 9 об’єкту водопостачання.

Рис 1.2. Схема водопостачання при використанні поверхневих вод:
1 – поверхневе джерело водопостачання; 2 – річковий водозабір; 3 – насосна станція І підняття; 4 – водоочисна станція; 5 – резервуари чистої води;6 – насосна станція ІІ підняття; 7 – напірні водоводи; 8 – водонапірна башта; 9 – водопровідна мережа; 10 – об’єкт водопостачання.

Схема водопостачання при використанні поверхневих вод (рис 1.2) відрізняється від схеми, показаної на рис 1.1, типами водозабірних і водоочисних споруд.   За такою схемою водопостачання вода з річки (озера, водосховища) надходить у водоприймальний оголовок, звідки по самопливних водоводах стікає в береговий сітковий колодязь, де на водоочисних сітках відбувається попереднє механічне очищення води. Насоси І підняття подають воду від берегового сіткового колодязя на водоочисну станцію 4, споруди якої призначені, насамперед, для прояснення (зменшення каламутності), знебарвлення та знезаражування води поверхневого джерела. Решта споруд даної схеми не мають відміни від таких для схеми, наведеної на рис.1.1.

Ці принципові схеми можуть мати різне планове розташування, угрупувания споруд і схеми комунікацій, а також бути спрощені за рахунок виключення окремих споруд. Наприклад для невеликих сільськогосподарських водопроводів схема, наведена на рис.1.1, при задовільненні показників якості води вимогам водоспоживачів може не включати споруди, зазначені позиціями 4,5,6.

Крім виду водного джерела схема водопостачання залежить від якості води в ньому, рельєфу місцевості, виду водоспоживачів та їх вимог до якості води, розміщення водоспоживачів в плані, продуктивності системи.

В гірських районах при використанні гірських джерельних вод, які мають позначку місця вихода їх на денну поверхню більшу за позначку об'єкту водопостачання, з схеми можуть бути виключені насосні станції (самопливні системи) і станція поліпшення якості води.

В залежності від рельєфу місцевості водонапірна башта може бути розташована відносно водопровіної мережі як з боку інших водопровідних споруд (див.рис.1.1,1.2), так і з протилежного боку, а для безбаштових систем може бути виключена із схеми.